Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 квітня 2016 року Справа № 910/19937/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :

головуючого суддів:Є.Борденюк М. Малетича, С. Могилрозглянувши у відкритому судовому засіданнікасаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Снек Експорт"на постановувід 27.01.2016Київського апеляційного господарського судуу справі№ 910/19937/15за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Снек Експорт"доТовариства з обмеженою відповідальністю "АТБ-Маркет", Приватного підприємства "Український інформаційний центр екологічних технологій експертизи та аудиту"простягнення 912 050,00 грн у судове засідання прибули представники:позивачаБратцева Н.С. (дов. від 01.03.2016), Чумак О.В. (дов. від 01.03.2016),ТОВ "АТБ-Маркет" Вітович О.Я. (дов. від 24.03.2016),заслухавши суддю-доповідача - Є. Борденюк, пояснення представників сторін та перевіривши матеріали справи, Вищий господарський суд України

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Cнек Експорт" звернулось до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ-Маркет" та Приватного підприємства "Український інформаційний центр екологічних технологій експертизи та аудиту" про стягнення 912 050,00 грн заборгованості.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 06.10.2015 (суддя Н.Плотницька) у позові відмовлено.

Рішення мотивоване наступним.

01.01.2014 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Снек Експорт" (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "АТБ-Маркет" (виконавець за договором) укладений договір про надання маркетингових послуг № 35816 (далі - Договір).

Перелік і види послуг, які виконавець надає замовнику, вказуються в додатку № 1 (таблиця №1) до цього договору, який є його невід'ємною частиною. Замовник замовляє, а виконавець зобов'язується надати послуги з переліку послуг, вказаних у додатку № 1 (таблиця № 1), в обсязі, протягом строку і на умовах, зазначених у додатках до цього договору, які є його невід'ємною частиною (пункт 1.2 Договору).

Згідно з пунктом 3.1 Договору вартість послуг вказується у доповненнях до даного договору, які є його невід'ємною частиною. Звітним періодом за даним договором є 1 календарний місяць.

Відповідно до пункту 3.2 Договору попередня оплата на кожний звітний період, в якому надавалися послуги згідно з додатками до цього договору, здійснюються замовником на підставі рахунку в безготівковій формі на поточний рахунок виконавця до останнього числа кожного звітного періоду.

У відповідності до пункту 4.1 Договору по завершенню надання передбачених цим договором щомісячних послуг виконавець передає замовнику акти здачі-приймання наданих послуг у двох примірниках, підписаних уповноваженою особою виконавця та скріплених печаткою виконавця. Замовник протягом 7 (семи) робочих днів з моменту отримання актів здачі-приймання наданих послуг, що підтверджується або підписом її уповноваженого представника в журналі реєстрації видачі актів здачі-приймання наданих послуг, актів звірки та іншої кореспонденції виконавця або повідомленням про вручення поштового відправлення замовнику, але не пізніше 25-го числа місяця, наступного за звітним періодом, зобов'язаний підписати обидва примірники акту здачі-приймання наданих послуг та один екземпляр повернути виконавцю.

Тобто, Договір за своєю правовою природою є договором про надання послуг.

Позивач у позовній заяві зазначає про те, що відповідач в порушення норм чинного законодавства України та умов Договору не виконав взяті на себе зобов'язання з надання оплачених, згідно з платіжними дорученнями № 10141 від 27.01.2014 на суму 414 910,00 грн та № 10151 від 37.01.2014 на суму 507 140,00 грн маркетингові послуги.

У обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на норми частини 2 статті 693 Цивільного кодексу України як на аналогію закону що застосовується до правовідносин, що виникли між сторонами.

Відповідно до частини 2 статті 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Вказана права норма пов'язує відповідне право вимоги з наявністю обставин прострочення продавця. Проте, як вже зазначалось між сторонами за спірним договором склались правовідносини з надання послуг, що мають окреме правове регулювання, в тому числі щодо оплати цих послуг.

Зокрема, згідно з частиною 2 статті 903 Цивільного кодексу України в разі неможливості виконати договір про надання послуг, що виникла не з вини виконавця, замовник зобов'язаний виплатити виконавцеві розумну плату; якщо неможливість виконати договір виникла з вини замовника, він зобов'язаний виплатити виконавцеві плату в повному обсязі, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи вищезазначене, позовні вимоги заявлені, на підставі частини 2 статті 693 Цивільного кодексу України є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, оскільки зазначена норма не регулює правовідносин щодо договору про надання послуг, що виникли між сторонами.

З посиланням на вказане вище, місцевий господарський суд у позові відмовив.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 27.01.2016 (колегія суддів: Л.Кропивна, Л. Смірнова, Л. Чорна) рішення Господарського суду міста Києва від 06.10.2015 залишене без зміни.

Постанова мотивована наступним.

Пунктом 1.2 Договору визначений перелік і види послуг, які виконавець надає за планом замовнику з посиланням на додаток № 1 (таблиця №1) до цього договору, який є його невід'ємною частино. Вказане спростовує доводи позивача про недосягнення згоди з усіх істотних умов договору про надання послуг.

Доводи позивача, який посилається на норми ст. 693 Цивільного кодексу України як на аналогію закону для повернення сплаченої ним попередньої оплати, відхиляються у зв'язку з тим, що правова природа укладеного між сторонами договору є оплатне надання послуг, а тому до спірних правовідносин не можуть застосовуватись положення актів цивільного законодавства, які регулюють правові наслідки непередання продавцем оплаченого покупцем товару у відносинах купівлі-продажу.

Позивач виконав свої зобов'язання з попередньої оплати послуг, а відповідач-1 виконав дії, передбачені договором про надання послуг, у січні та лютому 2014 року, що підтверджується складеними виконавцем актами, які передані для підпису замовнику. Останній цих обставин не заперечує, але вважає, що не замовляв надання послуг у лютому 2014 року і у всіх наступних періодах, про що повідомив виконавця, направивши тому 25.02.2014 повідомлення № 22-СЭ від 24.02.2014.

Повідомлення про відмову від надання послуг отримане уповноваженим представником виконавця 28.02.2014.

У силу приписів ст. 907 Цивільного кодексу України договір про надання послуг може бути розірваній, у тому числі шляхом односторонньої відмови від договору, у порядку та на підставах, встановлених цим Кодексом, іншим законом або за домовленістю сторін.

Утім якщо виконавцем надані послуги, які споживаються в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, то виконавець вправі отримати плату за її надання у розмірі, узгодженому сторонами у договорі.

Таким чином, замовник вправі відмовитися від послуги лише до моменту її надання виконавцем і вжити всіх розумних і обачних заходів для своєчасного отримання виконавцем повідомлення про відмову від договору.

Між тим, виконавець отримав повідомлення замовника про відмову від договору у надання послуг у лютому 2014 року в останній день лютого 2014 року, а тому відмова від договору має правове значення лише на майбутнє.

За таких обставин, вимоги замовника до виконавця про повернення сплаченої попередньої оплати не засновані на законі.

З цих же підстав у поручителя за договором від 20.01.2014, укладеним між ТОВ "Снек Експорт" та ПП "Український інформаційний центр екологічних технологій експертизи та аудиту" не виникло зобов'язань відповідати перед замовником за ТОВ "АТБ-маркет" у розмірі, який не перевищує 20 000,00 грн.

З посиланням на вказане, апеляційний господарський суд залишив рішення місцевого господарського суду про відмову у позові без зміни.

Звертаючись до суду з касаційною скаргою, позивач посилається на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм права, просить рішення та постанову скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

Перевіряючи юридичну оцінку встановлених судом фактичних обставин справи та їх повноту, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає до задоволення частково з огляду на наступне.

Предметом заявленного у справі позову є повернення суми попередньої оплати, здійсненої позивачем за договором про надання послуг.

Розглядаючи даний позов, незалежно від оцінки правомірності посилань позивача, як на правове обґрунтування позову, на статтю 693 Цивільного кодексу України (повернення попередньої оплати за договором купівлі-продажу), суд має встановити наявність або відсутність підстав для утримання відповідачем сплачених у якості попередньої оплати коштів.

А тому, наведені місцевим господарським судом мотиви відмови у позові не є обґрунтованими.

Апеляційним господарським судом зазначено, що у Додатку № 1 сторони визначили предмет Договору.

Однак, пунктом 1.2 Договору визначено, що перелік і види послуг, які виконавець надає замовнику, вказуються у Додатку № 1. Замовник замовляє, а виконавець зобов'язується надати послуги з переліку послуг, вказаних у Додатку № 1, у обсязі, протягом строку і на умовах, зазначених у додатках до цього договору, які є його невід'ємною частиною.

Отже, сторони встановили, що перелік послуг, які мають бути надані виконавцем, визначаються додатками до договору та обираються сторонами з переліку послуг, визначених у Додатку № 1.

Зазначаючи про те, що сторонами обсяг послуг не визначений, позивач надав до суду копію Додатку № 3 (Т.1 а.с. 15), з якої вбачається відсутність переліку послуг, що мають бути надані (незаповнена таблиця п.1 Додатку).

Водночас, відповідач подав до суду копію Додатку № 3 (Т.2 а.с. 32), яка відрізняється від наданої позивачем копії Додатку № 3, тим, що у копії наданій відповідачем визначений перелік послуг, що мають бути надані виконавцем.

Тобто, позивачем та відповідачем надані копії Додатку № 3 із різним текстовим наповненням.

Оригінал Додатку № 3 у матеріалах справи відсутній та не витребовувався судами попередніх інстанцій, зокрема у сторони, яка зазначає про визначення у ньому переліку послуг, що мають бути надані.

Разом з тим, посилаючись на ст. 907 ЦК України, якою визначено порядок розірвання договору про надання послуг та його наслідки, суд апеляційної інстанції не надає правої оцінки припиненню за будь-яких обставин договірних правовідносин між сторонами станом на момент звернення до суду з позовом (03.08.2015), з огляду на повідомлення позивача про відмову від продовження дії Договору у порядку п. 8.9 Договору від 01.12.2014 (Т.1 а.с.53-54).

У випадку встановлення факту припинення Договору на момент звернення до суду з позовом, питання про розірвання Договору не є визначальним.

Враховуючи те, що судами попередніх інстанцій не досліджені належним чином обставини визначення сторонами переліку послуг у Додатку № 3 до Договору, а також не надана правова оцінка обставин припинення дії Договору за будь-яких обставин, з огляду на положення ст. 1117 ГПК України (межі перегляду справи в касаційній інстанції), оскаржені судові рішення слід скасувати із направленням справи на новий судовий розгляд до місцевого господарського суду.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 - 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Снек Експорт" задовольнити частково.

Рішення Господарського суду міста Києва від 06.10.2015 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 27.01.2016 у справі №910/19937/15 скасувати.

Справу передати на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Судді: Є. Борденюк

М. Малетич

С. Могил